неділя, 30 травня 2010 р.

Зараз пишу сюди, потім, коли здам екзамени, то куплю собі маленьку книжечку - щоденник, куди й буду записувати усі свої думки... Кажуть, що це допомагає розібратись в собі. І просто на душі стає легше. І мене то всьо так зайобує!! І хочеться відверто і брутально матюкатись.

Марта... Дівчина, котра заполонила мене. Не знаю чим. Можливо, це просто перша дівчина, з якою я нормльно зустрічався.Ми танцювали. Тепер не знаю, що маю робити. Нас в основному поєднували танці, а тепер, коли ми виступили я не знаю коли і при яких обставиах я її зустріну. Сумно...навіть дуже. Я все ж таки притримуюсь думки, що кохання - це просто ілюзії, проте які вони приємні...і я не хочу, щоб вони минали.

Вона мені подобається. Мене тягне до неї. Проте що я можу їй дати? Хоча справа не в грошах...але це тільки в фільмах і омана....йдеться про те, що якшо я маю 5-10 гривень, то ожна жии,... більше - велика рідкість. Вона старша, медалістка, розумна, красуня, багата..досвідчена в справах з хлопцями, вважає мене недалеким....не впевнений чи любить, а точніше я майже впевнений, що не любить. Ігнорує мене...злиться, але це тільки обставини сьогодні її до такого змусили....а може це просто виправдання??? не знаю...нічого не знаю....правду Лермонтов сказав найщасливіші люди - нєвєжди, коториє і не знают етого.

Я почуваю себе поряд з нею...нічим. Велике ідіотське ніщо. І всупереч цьому мене до неї тягне незрозуміле почуття, як до матері немовля. Я в розпачі, То я цілими днями чекаю, поки вона з"явиться онлайн чи в скайпі, а в результаті пшик, і нічого цікавого. І тоді, коли наступає момент"нічого цікавого", життя втрачає будь-який сенс...і це погано. Може це просто мені так здається?! Може я боюсь її втратити, не через то яка вона, а через то що більше не буде поцілунків...обнімашок, і т.п. 

Ні! Все ж таки я щось відчуваю до неї, щось більше ніж просто захопленість, але я в розпачі від того, що навть не маю приблизного уявлення про подальший хід своїх дій. У мене в житті купу всякого непотрібного лайна і я вирвшив позбутись його... Потрібно брати приклад з МАРТИ, встигати все і бути активним у цілому житті, йти до своєї мети!!!

Юуду щось міняти...тільки здам екзамени...все, тим мене схарив

пʼятниця, 21 травня 2010 р.

20.05.10

Сьогодні видався дивний день. До школи сьогодні не пішов, бо ще вчора дзвонила Діана і попросила сьогодні потанцювати з нею на шкільному святі французької мови. Було кумедно, врховуючи "здібності" Діани до танців, і те, що ми без підготовки вийшли на сцену. А точніше на невеликий клапть паркету під сценою, до того ж довелось обтанцьовувати стіл, на якому стояли проектори, що світили на екран. Було паршиво, проте весело. Ми спіткнулись на 2-гій хвилині на лівому повороті.Діана не витримала ТРИ хв танцювати. Дурдом, але мене потім файно нагодували, і я залишився задоволеним.

Також, сьогодні я нарешті підстригся. Я давно отів зробити собі зачіску, на зразок сучасної американської, але перукар мене неправильно зрозумів, і зробив на зразок амереканської, 90-их років. Я тепер майже лисий, з невеличким чубчиком=)Виглядає кумедно. Найбільше це вразило мою мама, котра сильно любила моє довге аолосся. Але я собі й такий подобаюсь.

Також у мене є дівчина, Марта Пецюх. Вона прикольна, симпатична, блондинка, розумна(медалістка). Старша від мене на три роки, але й я себе не відношу до дітвори свого віку. Я інший. Я знаю, що вона мене не любить, проте вона думає, що її люблю я. Нехай думає))) Вона прикольна, з нею можна позустрічатись, вона класно цілується, тільки не знає, що це лише гра. Якщо я в дівчину 

Вітаю в моєму блозі!